Психологія

Сфера застосування професійних навиків психолога вельми широка, але все таки її можна обкреслити: робота з психічно здоровими людьми, що зазнають труднощів у повсякденному житті - спілкуванні, родинних стосунках, на роботі або навчанні, після перенесеного стресу тощо. Медичної освіти психолог не має, діагнозів не ставить і не лікує. Втім, люди з психічними або соматичними захворюваннями також можуть виявитися у полі його зору. Існує самостійна спеціальність, представники якої вивчають особливості психіки при різних недугах, - клінічна психологія.
Природно, що здобута професійна психологічна освіта не наділяє здатністю «сканувати» особистості оточуючих. Хоча грамотний спеціаліст правильніший, ніж прості смертні, трактує поведінку інших людей, частенько навіть передбачає їхні вчинки. Допомагає у цьому вміння бачити і аналізувати психологічні особливості співрозмовників (темперамент, риси вдачі), а також інтерпретувати їх жести і міміку. Добре це або погано для самого спеціаліста? Однозначно відповісти не можна. Здавалося б, людина, знайома з основами психології, має бути щасливою. Але навряд чи ви знайдете багато психологів, які успішно застосували свої знання для влаштування власної долі. Університетські викладачі строго застерігають студентів від використання отриманих навиків в особистому житті. Більш того, один з неписаних законів професійної етики забороняє надавати психологічну допомогу своїм родичам, друзям і знайомим. Пояснення просте: люди звертаються до психолога не в кращі моменти життя, вони йдуть до нього з проблемою. Пізніше, коли неприємності минуть - не важливо, завдяки психологові або інакше, - стосунки можуть зіпсуватися, оскільки в пам'яті у клієнта назавжди залишиться негативний емоційний фон, супутній зустрічам із спеціалістом. Ніхто не любить розкривати свої слабкі сторони іншим людям.
В якій би сфері людського, суспільного життя психолог не брав участь всю його практику можна розділити на п'ять видів діяльності:
1) психологічна профілактика (сприяння розвитку психологічної культури, формування бажання пізнавати себе і вміти вирішувати складні ситуації у спілкуванні);
2) психологічна діагностика (виявлення індивідуально-психологічних особливостей, стосунків особи і специфіки групової взаємодії);
3) психологічна корекція (дія психолога на внутрішній світ клієнта з метою розкриття його резервів для вирішення психологічної проблеми);
4) психологічний розвиток (формування нових психологічних якостей, властивостей особи що дозволяють клієнтові розвиватися у вибраному ним напрямі);
5) психологічне консультування (створення умов для розуміння людиною самого себе і значимих інших, для ухвалення рішень про те, що робити і як до цього відноситися).
Спеціаліст повинен вміти:
Досліджувати діяльність людини, розвиток його психіки, психо-фізіологічних процесів. Вивчити внутрішній світ і особливості поведінки людини в малих (великих) групах, у стресовій ситуації, мотиви його вчинків, творчу і професійну діяльність. Зібрати інформацію про кожен індивідуальний випадок. Вислухати клієнта. Встановити з ним довірливі стосунки. Проаналізувати дані і зробити висновки. Інформувати клієнта про те, що з ним відбувається. Обговорити варіанти і прогнози розвитку ситуації. Організувати проведення лекцій, групових занять (тренінгів, семінарів). Проводити профілактику небажаної поведінки і прояву психіки людини. Розробити адекватні програми і методи роботи. Здійснювати психологічний супровід навчання, кар'єри, особового розвитку. Дати рекомендації з метою самовдосконалення і формування необхідних рис клієнтів. Зберігати таємницю. Дотримувати етику консультування і тренінгових занять.
Навіщо йдуть у психологи?
Є кілька причин, за якими старшокласники хочуть здобути вищу психологічну освіту. Зазвичай на першому місці – три бажання: приносити користь людям, вирішити власні проблеми, пов'язані з душевним дискомфортом, і багато заробляти.
Прагнення допомагати людям - найбільш реалістична причина вибору професії. Будь-який психолог, що навіть займається фундаментальною наукою, працює в тісному контакті з людьми і для людей. Менше відповідають дійсності розрахунок на психологічну допомогу самому собі та великі доходи.
Професійна допомога самому собі так само немислима, як лікування стоматологом своїх власних зубів.
Розмір заробітку залежить від того, де і ким працює фахівець. На його професійну долю впливають ті ж закони ринку, що і на долю представника будь-якого іншого роду діяльності.
Диплом є. Де працювати?
Проблема працевлаштування за спеціальністю - одна з найважчих у психології. Посаду, звану «психолог», рідко зустрінеш в штатних розкладах комерційних організацій. Вона є в школах, лікарнях, установах Міністерства внутрішніх справ, інших державних організаціях, але, як правило, службовців не влаштовує розмір окладів. Спеціалісту доводиться поєднувати кілька місць роботи, що вельми ускладнює його і без того нелегка праця.
Офіційних установ, де можна отримати платну консультацію, надзвичайно мало, інтерес населення до подібних послуг низький. Психологи, як правило, проводять приватні прийоми у вільний від основної роботи час, інколи довго підшукуючи відповідне приміщення і навіть порушуючи професійну заповідь не запрошувати клієнтів до себе і не їздити до них додому.
Проте стан справ повільно, але все ж змінюється на краще. Зараз в нашій країні активно відкриваються державні та комерційні консультаційні центри, збільшується кількість людей, що бажають відвідати психолога.
Та все ж безробітних психологів зустріти важко. У комерційних організаціях ці фахівці найчастіше знаходять застосування своїм знанням у двох сферах: управлінні персоналом і відділах із зв'язків з громадськістю. Кадрові і рекламні агентства охоче запрошують на роботу людей з вищою психологічною освітою. Хоча, як правило, цього буває недостатньо. Справа в тому, що основи психології не замінюють знання законів рекламного бізнесу, управління персоналом, уявлень про діяльність засобів масової інформації тощо. Тому від психолога, що бажає стати менеджером з персоналу або фахівцем із зв'язків з громадськістю, керівництво фірми може затребувати як мінімум свідоцтво про закінчення відповідних курсів.
Ще одне поле діяльності професійного психолога - психологічні та бізнес-тренінги. Нині багато фахівців знаходять себе саме в цьому. Крім того, кількість психологічних вузів постійно зростає, тому не відпадає потреба у викладачах.
Необхідні риси, що забезпечують успіх у професії:
Гнучкість мислення. Уміння розподіляти увагу. Висока емпатія. Розвинений інтелект. Оригінальність. Емоційна врівноваженість. Доброзичливість. Любов та інтерес до людей. Відвертість. Рішучість. Розвиток словесно-логічного мислення, мови. Уміння зрозуміти позицію людини. Ерудованість. Уміння берегти таємницю. Інтуїція. Ініціативність. Винахідливість. Терпимість (толерантність). Допитливість. Прагнення до постійного самовдосконалення, професійного розвитку. Не оцінюване ставлення до людей. Тактовність. Витримка. Стриманість Висока загальна культура і освіченість. Вміння зберігати своє психофізіологічний стан у нормі і не переносити "виробничі" проблеми на близьких людей. Бажані приємна зовнішність і тембр голосу.
Дискримінація за професійною ознакою
Незважаючи на престижність і попит на отримання психологічної освіти, уявлення наших співгромадян про цих фахівців далекі від дійсної картини. Звичайне знайомство зі світом психології не виходить за життєві рамки. Незмінний інтерес населення викликають психологічні тести в журналах і газетах, поради психологів на телебаченні, практичні посібники з розряду «Як продати слона і швидко вийти заміж». Під впливом саме таких однотипних і бідних за змістом зустрічей з психологією і відбувається формування образу психолога-фахівця у масовій свідомості.
На жаль, у нас досі немає культури звернення до спеціалістів при виникненні психологічних труднощів. Багато хто вважає це чудасією багатих людей. Крім того, психологові, напевно, як нікому іншому, не прощають юного віку. Існує загальноприйнята думка: хороший спеціаліст повинен мати достатній життєвий досвід, бути літнім і мудрим, а від випускників вузів поради не чекай.
В наш час, ставши модною і затребуваною дисципліною, психологія переживає важкі часи. Здавалося б, майже в кожній школі працюють психологи, у фірмах і на виробництвах вони працюють з персоналом, на радіо і телебаченні ведуть цілі авторські програми, беруть участь в передвиборних кампаніях! Зрозуміло, непогано, що їх знання у вигляді порад на кожен день стали надбанням громадськості, і люди можуть отримувати консультації фахівців цілодобово, подзвонивши по телефону довіри або прийшовши на прийом, та і професійна психологічна освіта стала доступною. Біда у тому, що послуги, які надаються населенню і рівень професійної підготовки фахівців часто дуже низької якості. Некомпетентність, відсутність необхідних навиків, а інколи і елементарна нетактовність призводять до дискредитації психологів в очах людей.
Бути психологом
Очевидно, що людина все життя досліджує природу і властивості душі і сама стає не зовсім звичайною людиною. Адже професія вимагає від психолога, щоб він сам вмів робити те, чому навчає. І психологів спеціально навчають вмінню володіти собою, майстерно слухати і розуміти, швидко вникати в суть проблеми і допомагати знаходити рішення. Психолог постійно вдосконалюється, вміє і любить вчитися – читає спеціальну літературу, зустрічається з колегами, займається власними дослідженнями. Професійний психолог – не порадник і не великий вчитель, але помічник, який вміє приймати клієнта таким, яким він є і допомагає знайти вирішення проблеми або вихід з важкої ситуації. Головне, що робить психолог – спілкуючись з клієнтом, створює умови, при яких клієнт починає розуміти себе, розбирається в собі, виявляє і самостійно приймає вірне рішення. Бути психологом – це означає любити свою професію, постійно відкривати нове в собі і оточуючих, допомагати людям ставати щасливішими.

Поиск по этому блогу

вторник, 20 марта 2012 г.

Психотести

Опис професії

понедельник, 19 марта 2012 г.